CHAPTER 1: GENERAL PROVISIONS
ГЛАВА 1: ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
| Section 1: Scope of the Principles | Розділ 1: Сфера застосування Принципів |
|---|---|
| Article 1:101: Application of the Principles | Стаття 1:101: Застосування Принципів |
| (1) These Principles are intended to be applied as general rules of contract law in the European Communities. (2) These Principles will apply when the parties have agreed to incorporate them into their contract or that their contract is to be governed by them. (3) These Principles may be applied when the parties: (a) have agreed that their contract is to be governed by "general principles of law", the "lex mercatoria" or the like; or (b) have not chosen any system or rules of law to govern their contract. (4) These Principles may provide a solution to the issue raised where the system or rules of law applicable do not do so. |
(1) Ці Принципи мають за мету застосовування їх як загальних норм контрактного права в Європейських Співтовариствах. (2) Ці Принципи застосовуватимуться тоді, коли сторони домовились включити їх у свій контракт або якщо їх контракт повинен регулюватися ними. (3) Ці Принципи можуть застосовуватися коли сторони: (a) домовились, що їх контракт повинен регулюватися "загальними принципами права", "lex mercatoria" тощо; або (b) не обрали жодної системи чи правових правил для регулювання свого контракту. (4) Ці Принципи можуть забезпечити розв'язання порушеного питання там, де застосовна система чи правові правила цього не роблять. |
| Article 1:102: Freedom of Contract | Стаття 1:102: Свобода договору |
| (1) Parties are free to enter into a contract and to determine its contents, subject to the requirements of good faith and fair dealing, and the mandatory rules established by these Principles. (2) The parties may exclude the application of any of the Principles or derogate from or vary their effects, except as otherwise provided by these Principles. |
(1) Сторони вільні укладати контракт та визначати його зміст, дотримуючись вимог добросовісності та чесного ведення справ, а також обов'язкових правил, встановлених цими Принципами. (2) Сторони можуть виключити застосування будь-якого з положень Принципів чи відхилити або змінити їх наслідки, за винятком випадків, коли цими Принципами передбачено інше. |
| Article 1:103: Mandatory Law | Стаття 1:103: Обов’язкове право |
| (1) Where the otherwise applicable law so allows, the parties may choose to have their contract governed by the Principles, with the effect that national mandatory rules are not applicable. (2) Effect should nevertheless be given to those mandatory rules of national, supranational and international law which, according to the relevant rules of private international law, are applicable irrespective of the law governing the contract. |
(1) Якщо це дозволяє право, застосовне в протилежному разі, сторони можуть обрати, щоб їх контракт регулювався Принципами із тим наслідком, що національні обовʼязкові правила не застосовуються. (2) В будь-якому випадку, чинність мають ті обовʼязкові норми національного, наднаціонального та міжнародного права, які відповідно до належних правил міжнародного приватного права є застосовними безвідносно до права, яким регулюється контракт. |
| Article 1:104: Application to Questions of Consent | Стаття 1:104: Застосування до питань згоди |
| (1) The existence and validity of the agreement of the parties to adopt or incorporate these Principles shall be determined by these Principles. (2) Nevertheless, a party may rely upon the law of the country in which it has its habitual residence to establish that it did not consent if it appears from the circumstances that it would not be reasonable to determine the effect of its conduct in accordance with these Principles. |
(1) Існування та дійсність згоди сторін щодо застосування або інкорпорування цих Принципів визначаються відповідно до цих Принципів. (2) В будь-якому випадку, сторона може послатися на право країни, в якій вона має постійне місце проживання, для встановлення, що згоду вона не давала, якщо обставини свідчать, що визначати наслідки її дій відповідно до цих Принципів було б необґрунтованим. |
| Article 1:105: Usages and Practices | Стаття 1:105: Звичаї та практика |
| (1) The parties are bound by any usage to which they have agreed and by any practice they have established between themselves. (2) The parties are bound by a usage which would be considered generally applicable by persons in the same situation as the parties, except where the application of such usage would be unreasonable. |
(1) Сторони пов'язані будь-якими звичаями, із якими вони погодились, та будь-якою практикою, яку вони встановили між собою. (2) Сторони пов'язані звичаєм, який вважається загальнопоширеним у застосуванні особами в аналогічній ситуації, за винятком, якщо застосування такого звичаю було б нерозумним. |
| Article 1:106: Interpretation and Supplementation | Стаття 1:106: Тлумачення та доповнення |
| (1) These Principles should be interpreted and developed in accordance with their purposes. In particular, regard should be had to the need to promote good faith and fair dealing, certainty in contractual relationships and uniformity of application. (2) Issues within the scope of these Principles but not expressly settled by them are so far as possible to be settled in accordance with the ideas underlying the Principles. Failing this, the legal system applicable by virtue of the rules of private international law is to be applied. |
(1) Ці Принципи слід тлумачити та розвивати відповідно до їх цілей. Зокрема, слід приділяти увагу необхідності поширення принципів добросовісності та чесного ведення справ, принципів визначеності в договірних відносинах, а також одноманітності застосування. (2) Питання, які віднесені до сфери застосування цих Принципів, але прямо ними не врегульовані, мають, наскільки це можливо, бути вирішені відповідно до ідей, що лежать в основі Принципів. За неможливості цього, застосовується правова система, визначена відповідно до правил міжнародного приватного права. |
| Article 1:107: Application of the Principles by Way of Analogy | Стаття 1:107: Застосування Принципів за аналогією |
| These Principles apply with appropriate modifications to agreements to modify or end a contract, to unilateral promises and other statements and conduct indicating intention. | Ці Принципи, із необхідними змінами, застосовуються до угод про зміну або розірвання контракту, до односторонніх обіцянок та інших заяв і поведінки, що демонструють намір. |
| Section 2: General Duties | Розділ 2: Загальні обов'язки |
| Article 1:201: Good Faith and Fair Dealing | Стаття 1:201: Добросовісність та чесне ведення справ |
| (1) Each party must act in accordance with good faith and fair dealing. (2) The parties may not exclude or limit this duty. |
(1) Кожна сторона повинна діяти добросовісно та чесно. (2) Сторони не можуть виключити чи обмежити цей обов'язок. |
| Article 1:202: Duty to Co-operate | Стаття 1:202: Обов'язок співпраці |
| Each party owes to the other a duty to co-operate in order to give full effect to the contract. | Кожна зі сторін має перед іншою зобовʼязання співпрацювати аби забезпечити повну дієвість контракту. |
| Section 3: Terminology and Other Provisions | Розділ 3: Термінологія та інші положення |
| Article 1:301: Meaning of Terms | Стаття 1:301: Значення термінів |
| In these Principles, except where the context otherwise requires: (1) 'act' includes omission; (2) 'court' includes arbitral tribunal; (3) an 'intentional' act includes an act done recklessly; (4) 'non-performance' denotes any failure to perform an obligation under the contract, whether or not excused, and includes delayed performance, defective performance and failure to co-operate in order to give full effect to the contract. (5) A matter is 'material' if it is one which a reasonable person in the same situation as one party ought to have known would influence the other party in its decision whether to contract on the proposed terms or to contract at all. (6) 'Written' statements include communications made by telegram, telex, telefax and electronic mail and other means of communication capable of providing a readable record of the statement on both sides. |
В цих Принципах, за винятком випадків, коли контекст вимагає іншого: (1) "дія" включає бездіяльність; (2) "суд" включає арбітражний трибунал; (3) "навмисна" дія включає дію, здійснену з необережності; (4) 'невиконання' передбачає будь-яку нездатність виконати зобовʼязання за контрактом, виновну чи невиновну, та включає виконання із затримкою, неналежне виконання та відмову співпрацювати для надання контракту повної дієвості. (5) Положення є "суттєвим", якщо є таким, що якби про нього було відомо будь-якій розумній особі в аналогічній ситуації, це впливало б на вибір стороною рішення - чи погоджуватись на запропоновані умови, та чи укладати контракт взагалі. (6) "Письмові" заяви включають повідомлення, здійснені шляхом надіслання телеграми, телексом, телефаксом та електронною поштою, а також іншими засобами зв'язку, здатними забезпечити фіксацію заяви, що може бути прочитана з обох боків. |
| Article 1:302: Reasonableness | Стаття 1:302: Обґрунтованість |
| Under these Principles reasonableness is to be judged by what persons acting in good faith and in the same situation as the parties would consider to be reasonable. In particular, in assessing what is reasonable the nature and purpose of the contract, the circumstances of the case, and the usages and practices of the trades or professions involved should be taken into account. | Відповідно до цих Принципів, обґрунтованість повинна оцінюватись як те, що добросовісні особи в тій самій ситуації, що і сторони, вважатимуть обґрунтованим. Зокрема, під час оцінки обґрунтованості слід враховувати характер та мету контракту, обставини справи, а також звичаї та практику відповідної торгівлі чи професій. |
| Article 1:303: Notice | Стаття 1:303: Повідомлення |
| (1) Any notice may be given by any means, whether in writing or otherwise, appropriate to the circumstances. (2) Subject to paragraphs (4) and (5), any notice becomes effective when it reaches the addressee. (3) A notice reaches the addressee when it is delivered to it or to its place of business or mailing address, or, if it does not have a place of business or mailing address, to its habitual residence. (4) If one party gives notice to the other because of the other's non-performance or because such non-performance is reasonably anticipated by the first party, and the notice is properly dispatched or given, a delay or inaccuracy in the transmission of the notice or its failure to arrive does not prevent it from having effect. The notice shall have effect from the time at which it would have arrived in normal circumstances. (5) A notice has no effect if a withdrawal of it reaches the addressee before or at the same time as the notice. (6) In this Article, 'notice' includes the communication of a promise, statement, offer, acceptance, demand, request or other declaration. |
(1) Повідомлення може бути надіслане у будь-який спосіб, у письмовій чи іншій формі, прийнятний відповідно до обставин. (2) З урахуванням пунктів (4) та (5) нижче, повідомлення набирає чинності, коли воно досягає адресата. (3) Повідомлення досягає адресата, коли воно доставлене йому або за місцем його діяльності, або за поштовою адресою, чи, якщо не має місця діяльності або поштової адреси, до місця постійного проживання. (4) Якщо одна сторона здійснює повідомлення іншій у звʼязку із невиконанням зобовʼязання, або через те, що таке невиконання обґрунтовано передбачається першою стороною, та повідомлення належним чином надіслано або передано, - затримка, невчасне передання, чи ненадходження повідомлення не позбавляє його сили. Таке повідомлення матиме силу з моменту, в який воно мало б надійти за звичайних обставин. (5) Повідомлення не має сили, якщо його відкликання досягає адресата до або одночасно з повідомленням. (6) У цій Статті "повідомлення" включає комунікування обіцянки, заяви, пропозиції, прийняття пропозиції, вимоги, прохання або іншої декларації. |
| Article 1:304: Computation of Time | Стаття 1:304: Обчислення часу |
| (1) A period of time set by a party in a written document for the addressee to reply or take other action begins to run from the date stated as the date of the document. If no date is shown, the period begins to run from the moment the document reaches the addressee. (2) Official holidays and official non-working days occurring during the period are included in calculating the period. However, if the last day of the period is an official holiday or official non-working day at the address of the addressee, or at the place where a prescribed act is to be performed, the period is extended until the first following working day in that place. (3) Periods of time expressed in days, weeks, months or years shall begin at 00.00 on the next day and shall end at 24.00 on the last day of the period; but any reply that has to reach the party who set the period must arrive, or other act which is to be done must be completed, by the normal close of business in the relevant place on the last day of the period. |
(1) Період часу (строк), визначений стороною в письмовому документі для того, аби адресат міг відповісти чи здійснити інші дії, починає перебіг з дня, зазначеного як дата документа. Якщо дата не вказана, перебіг періоду починається з моменту, коли документ досягає адресата. (2) Офіційні свята та офіційні неробочі дні, які настають протягом періоду, включаються в обчислення періоду. Проте, якщо останній день періоду є офіційним святом або офіційним неробочим днем в місці знаходження адресата або в місці, в якому визначена дія має бути здійснена, період подовжується до першого наступного робочого дня в цьому місці. (3) Періоди часу, виражені днями, тижнями, місяцями чи роками, починаються в 00:00 наступного дня і закінчуються о 24:00 останнього дня періоду; але будь-яка відповідь на адресу сторони, яка встановила строк, має надійти, чи відповідна дія має бути здійснена, до моменту звичайного завершення робочого дня у відповідному місці в останній день періоду. |
| Article 1:305: Imputed Knowledge and Intention | Стаття 1:305: Віднесені знання та наміри |
| If any person who with a party's assent was involved in making a contract, or who was entrusted with performance by a party or performed with its assent: (a)knew or foresaw a fact, or ought to have known or foreseen it; or (b) acted intentionally or with gross negligence, or not in accordance with good faith and fair dealing, this knowledge, foresight or behaviour is imputed to the party itself. |
Якщо будь-яка особа, яка за бажанням сторони була долучена до узгодження контракту, або якій стороною було доручено виконання, або яка здійснила виконання за бажанням сторони: (а) знала чи передбачала певний факт, або мала знати чи передбачати його, або (b) діяла навмисно чи за необережності, чи не відповідно до принципів добросовісності та чесного ведення справ, вважається, що такі знання, передбачення чи поведінка належать до самої сторони. |
Переклад українською Принципів європейського контрактного права здійснено Lawanalytics.
Замовляйте наш юридичний переклад договорів, документів чи матеріалів в сфері комерційного права будь-якої складності й ми будемо раді виконати його якісно та професійно, із розумною вартістю та в розумні строки. Ми маємо досвід та кваліфікацію, потрібні аби виконаний переклад юридичного документу відповідав всім звичайним вимогам, був дійсно юридичним, враховував особливості іноземної правової юрисдикції.
