Принципи європейського контрактного права | "комісія Ландо", 2002 р.

(1) Заява, зроблена стороною до або під час укладення контракту, повинна вважатися такою, що має наслідком виникнення контрактного зобов'язання, якщо саме так інша сторона обґрунтовано зрозуміла таку заяву за наявних обставин, з урахуванням:
	(а) очевидної важливості заяви для іншої сторони;
	(b) того, чи стороною зроблена заява у звʼязку із веденням бізнесу; та
	(c) співвідношення знань та досвіду сторін.
(2) Якщо одна зі сторін є професійним постачальником та надає інформацію про якість або умови використання послуг, товарів чи іншого майна під час їх просування, рекламування тощо до того, як контракт щодо них буде укладено, заява повинна вважатися такою, що має наслідком виникнення контрактного зобовʼязання, за винятком випадку, коли є очевидним, що інша сторона знала чи не могла не знати, що заява не відповідає дійсності.
(3) Така інформація й інші запевнення, надані особою, що рекламує чи здійснює просування послуг, товарів або іншого майна на користь професійного постачальника, чи особою з попередніх ланок бізнес-ланцюжку, повинні вважатися такими, що мають наслідком виникнення контрактних зобовʼязань для професійного постачальника, за винятком випадку, коли він не знав та не мав підстав бути обізнаним щодо такої інформації чи запевнень.

На додаток до виражених положень, контракт може містити імпліцитні положення, які випливають з
	(а) намірів сторін,
	(b) природи та мети контракту, та
	(c) принципів добросовісності та чесного ведення справ.

В разі, якщо сторони уклали удаваний контракт, який не відображає їх дійсну угоду, у стосунках між сторонами має перевагу дійсна угода.

Якщо контрактом не встановлена ціна або спосіб її визначення, вважається, що сторони домовились про встановлення обґрунтованої ціни.

У випадку, якщо ціну або будь-яке інше положення контракту повинна визначити одна зі сторін, і таке визначення є очевидно необґрунтованим, незалежно від будь-яких положень про зворотне, ціна чи відповідне інше положення мають бути змінені на такі, що є обґрунтованими.

(1) Якщо ціну або будь-яке інше положення контракту повинна визначати третя особа, й вона не може це здійснити чи не здійснить це, презюмується, що сторони уповноважили суд призначити іншу особу для їх визначення.
(2) Якщо ціна або інше положення, визначене третьою особою, є очевидно необґрунтованим, ціна чи відповідне інше положення мають бути змінені на такі, що є обґрунтованими.

Якщо ціна або будь-яке інше положення контракту повинні бути визначені відповідно до обставини, якої не існує, або яка припинила існування чи бути досяжною, має бути застосована на заміну якомога більш еквівалентна обставина.

Якщо контрактом не визначено якість, сторона зобовʼязана запропонувати виконання як мінімум середньої якості.

Контракт, укладений на невизначений строк, може бути припинений будь-якою зі сторін шляхом завчасного, протягом розумного строку, повідомлення про це.

(1) Третя сторона має право вимагати виконання зобов'язання за контрактом, якщо її право на це було прямо погоджене боржником та кредитором, або якщо така угода випливає з мети контракту чи обставин справи. Третя сторона не обовʼязково повинна бути визначена в момент укладення угоди.
(2) Якщо третя сторона відмовляється від права на виконання, це право вважається таким, що не існувало взагалі.
(3) Кредитор має право, із повідомленням боржника, позбавити третю сторону права на виконання, за винятком якщо:
	(а) третя сторона була повідомлена кредитором про те, що право надане безвідклично, або
	(b) боржник чи кредитор були повідомлені третьою стороною про те, що остання приймає це право.

(1) Сторона зобов'язана виконувати свої зобов'язання, навіть якщо виконання стало більш обтяжливим, як через те, що витрати на виконання збільшились, так і через те, що цінність виконання, яке вона отримує, зменшилась.
(2) Проте, якщо виконання контракту стає надмірно обтяжливим через зміну обставин, сторони зобов'язані розпочати перемовини з метою пристосування контракту або його припинення, за умови, що:
	(а) зміна обставин відбулася після моменту укладення контракту,
	(b) можливість зміни обставин не є такою, яку обгрунтовано можна було взяти до уваги під час укладення контракту, та
	(c) сторона, яка потерпає від зміни обставин, не має згідно із контрактом нести ризик такої зміни обставин.
(3) Якщо сторони не досягають згоди протягом розумного строку, суд може:
	(a) припинити контракт з моменту та на умовах, які мають бути визначені судом; або
	(b) пристосувати контракт таким чином, щоб обґрунтовано та справедливо розподілити між сторонами втрати та доходи від зміни обставин.
В будь-якому випадку суд може стягнути на користь сторони відшкодування втрат, заподіяних відмовою другої сторони провести перемовини чи її виходом  з перемовин всупереч принципам добросовісності та чесного ведення справ.