Єдиний комерційний кодекс США (витяг), Uniform Commercial Code, The American Law Institute (ALI), National Conference of Commissioners on Uniform State Laws (ULC)

(a) This [Act] may be cited as the Uniform Commercial Code.
(b) This article may be cited as Uniform Commercial Code-General Provisions.

(a) Цей [Акт] може бути позначений як "Єдиний комерційний кодекс".
(b) Ця стаття може бути позначена як "Єдиний комерційний кодекс - Загальні положення".

This article applies to a transaction to the extent that it is governed by another article of [the Uniform Commercial Code].

Ця стаття застосовується для регулювання транзакції, якщо транзакцію врегульовано іншою статтею [Єдиного комерційного кодексу].

(a) [The Uniform Commercial Code] must be liberally construed and applied to promote its underlying purposes and policies, which are:
	(1) to simplify, clarify, and modernize the law governing commercial transactions;
	(2) to permit the continued expansion of commercial practices through custom, usage, and agreement of the parties; and
	(3) to make uniform the law among the various jurisdictions.
(b) Unless displaced by the particular provisions of [the Uniform Commercial Code], the principles of law and equity, including the law merchant and the law relative to capacity to contract, principal and agent, estoppel, fraud, misrepresentation, duress, coercion, mistake, bankruptcy, and other validating or invalidating cause supplement its provisions.

(a) [Єдиний комерційний кодекс] повинен тлумачитися та застосовуватися в спосіб, що сприяє досягненню його основних цілей та принципів, якими є:
	(1) спрощення, роз'яснення та оновлення права, що регулює комерційні транзакції;
	(2) створення можливості подальшого розширення комерційних практик через застосування звичаїв та домовленостей сторін; і
	(3) уніфікування права поміж різними юрисдикціями.
(b) Якщо інше прямо не визначено окремими положеннями [Єдиного комерційного кодексу], принципи загального права та права справедливості, в тому рахунку право торговців, право, що стосується спроможності укладати контракт, відносин принципала й агента, естоппелю, шахрайства, введення в оману, примусу, неналежного впливу, помилки, банкрутства та інших підстав для встановлення правомірності чи недійсності, доповнюють положення кодексу.

[The Uniform Commercial Code] being a general act intended as a unified coverage of its subject matter, no part of it shall be deemed to be impliedly repealed by subsequent legislation if such construction can reasonably be avoided.

[Єдиний комерційний кодекс] є загальним актом, в якому передбачається єдине врегулювання його предмета, а тому жодна його частина не вважатиметься імпліцитно зміненою законодавством, прийнятим згодом, якщо тлумачення у такий спосіб обгрунтовано може бути уникнене.

If any provision or clause of [the Uniform Commercial Code] or its application to any person or circumstance is held invalid, the invalidity does not affect other provisions or applications of [the Uniform Commercial Code] which can be given effect without the invalid provision or application, and to this end the provisions of [the Uniform Commercial Code] are severable.

Якщо положення або пункт [Єдиного комерційного кодексу] чи його застосування до певної особи або обставини визнається недійсним, така недійсність не впливає на інші положення або випадки застосування [Єдиного комерційного кодексу], дієві без врахування недійсних положень або випадків застосування, й в такому розумінні положення [Єдиного комерційного кодексу] є відокремленими.

In [the Uniform Commercial Code], unless the statutory context otherwise requires:
	(1) words in the singular number include the plural, and those in the plural include the singular; and
	(2) words of any gender also refer to any other gender.

В [Єдиному комерційному кодексі], окрім випадків, коли встановленим контекстом вимагається інше:
	(1) слова в однині включають множину, й слова в множині включають однину; та
	(2) слова певної статі також відносяться до будь-якої іншої статі.

Section captions are part of [the Uniform Commercial Code].

Заголовки параграфів є частиною [Єдиного комерційного кодексу].

This article modifies, limits, and supersedes the Federal Electronic Signatures in Global and National Commerce Act, 15 U.S.C. §§ 7001 et seq., except that nothing in this article modifies, limits, or supersedes section 7001(c) of that act or authorizes electronic delivery of any of the notices described in section 7003(b) of that Act.

Ця стаття має пріоритет над Федеральним актом Про електронні підписи у глобальній та національній торгівлі, 15 U.S.C. §§ 7001 і т. ін., й відповідно змінює чи обмежує його положення, окрім параграфу 7001(с) акту, й крім того, цією статтею не дозволяється електронне доставлення будь-якого з повідомлень, вказаних в параграфі 7003(b) зазначеного акту.

(a) Unless the context otherwise requires, words or phrases defined in  this section, or in the additional definitions contained in other articles of [the Uniform Commercial Code] that apply to particular articles or parts thereof, have the meanings stated.
(b) Subject to definitions contained in other articles of [the Uniform Commercial Code] that apply to particular articles or parts thereof:
	(1) “Action”, in the sense of a judicial proceeding, includes recoupment, counterclaim, set-off, suit in equity, and any other proceeding in which rights are determined.
	(2) “Aggrieved party” means a party entitled to pursue a remedy.
	(3) “Agreement”, as distinguished from “contract”, means the bargain of the parties in fact, as found in their language or inferred from other circumstances, including course of performance, course of dealing, or usage of trade as provided in Section 1-303.
	(4) “Bank” means a person engaged in the business of banking and includes a savings bank, savings and loan association, credit union, and trust company.
	(5) “Bearer” means a person in control of a negotiable electronic document of title or a person in possession of a negotiable instrument, negotiable tangible document of title, or certificated security that is payable to bearer or indorsed in blank.
	(6) “Bill of lading” means a document of title evidencing the receipt of goods for shipment issued by a person engaged in the business of directly or indirectly transporting or forwarding goods. The term does not include a warehouse receipt.
	(7) “Branch” includes a separately incorporated foreign branch of a bank.
	(8) “Burden of establishing” a fact means the burden of persuading the trier of fact that the existence of the fact is more probable than its nonexistence.
	(9) “Buyer in ordinary course of business” means a person that buys goods in good faith, without knowledge that the sale violates the rights of another person in the goods, and in the ordinary course from a person, other than a pawnbroker, in the business of selling goods of that kind. 
A person buys goods in the ordinary course if the sale to the person comports with the usual or customary practices in the kind of business in which the seller is engaged or with the seller's own usual or customary practices.
A person that sells oil, gas, or other minerals at the wellhead or minehead is a person in the business of selling goods of that kind.
A buyer in ordinary course of business may buy for cash, by exchange of other property, or on secured or unsecured credit, and may acquire goods or documents of title under a preexisting contract for sale.
Only a buyer that takes possession of the goods or has a right to recover the goods from the seller under Article 2 may be a buyer in ordinary course of business.
“Buyer in ordinary course of business” does not include a person that acquires goods in a transfer in bulk or as security for or in total or partial satisfaction of a money debt.
	(10) “Conspicuous”, with reference to a term, means so written, displayed, or presented that a reasonable person against which it is to operate ought to have noticed it. Whether a term is “conspicuous” or not is a decision for the court.
Conspicuous terms include the following:
(A) a heading in capitals equal to or greater in size than the surrounding text, or in contrasting type, font, or color to the surrounding text of the same or lesser size; and
(B) language in the body of a record or display in larger type than the surrounding text, or in contrasting type, font, or color to the surrounding text of the same size, or set off from surrounding text of the same size by symbols or other marks that call attention to the language.
	(11) “Consumer” means an individual who enters into a transaction primarily for personal, family, or household purposes.
	(12) “Contract”, as distinguished from “agreement”, means the total legal obligation that results from the parties' agreement as determined by [the Uniform Commercial Code] as supplemented by any other applicable laws.
	(13) “Creditor” includes a general creditor, a secured creditor, a lien creditor, and any representative of creditors, including an assignee for the benefit of creditors, a trustee in bankruptcy, a receiver in equity, and an executor or administrator of an insolvent debtor's or assignor's estate.
	(14) “Defendant” includes a person in the position of defendant in a counterclaim, cross-claim, or third-party claim.
	(15) “Delivery”, with respect to an electronic document of title means voluntary transfer of control and with respect to an instrument, a tangible document of title, or chattel paper, means voluntary transfer of possession.
	(16) “Document of title” means a record 
(i) that in the regular course of business or financing is treated as adequately evidencing that the person in possession or control of the record is entitled to receive, control, hold, and dispose of the record and the goods the record covers and 
(ii) that purports to be issued by or addressed to a bailee and to cover goods in the bailee's possession which are either identified or are fungible portions of an identified mass.
The term includes a bill of lading, transport document, dock warrant, dock receipt, warehouse receipt, and order for delivery of goods. An electronic document of title means a document of title evidenced by a record consisting of information stored in an electronic medium. A tangible document of title means a document of title evidenced by a record consisting of information that is inscribed on a tangible medium.
	(17) “Fault” means a default, breach, or wrongful act or omission.
	(18) “Fungible goods” means:
(A) goods of which any unit, by nature or usage of trade, is the equivalent of any other like unit; or
(B) goods that by agreement are treated as equivalent.
	(19) “Genuine” means free of forgery or counterfeiting.
	(20) “Good faith,” except as otherwise provided in Article 5, means honesty in fact and the observance of reasonable commercial standards of fair dealing.
	(21) “Holder” means:
(A) the person in possession of a negotiable instrument that is payable either to bearer or to an identified person that is the person in possession;
(B) the person in possession of a negotiable tangible document of title if the goods are deliverable either to bearer or to the order of the person in possession; or
(C) the person in control of a negotiable electronic document of title.
	(22) “Insolvency proceeding” includes an assignment for the benefit of creditors or other proceeding intended to liquidate or rehabilitate the estate of the person involved.
	(23) “Insolvent” means:
(A) having generally ceased to pay debts in the ordinary course of business other than as a result of bona fide dispute;
(B) being unable to pay debts as they become due; or
(C) being insolvent within the meaning of federal bankruptcy law.
	(24) “Money” means a medium of exchange currently authorized or adopted by a domestic or foreign government. The term includes a monetary unit of account established by an intergovernmental organization or by agreement between two or more countries.
	(25) “Organization” means a person other than an individual.
	(26) “Party”, as distinguished from “third party”, means a person that has engaged in a transaction or made an agreement subject to [the Uniform Commercial Code].
	(27) “Person” means an individual, corporation, business trust, estate, trust, partnership, limited liability company, association, joint venture, government, governmental subdivision, agency, or instrumentality, public corporation, or any other legal or commercial entity.
	(28) “Present value” means the amount as of a date certain of one or more sums payable in the future, discounted to the date certain by use of either an interest rate specified by the parties if that rate is not manifestly unreasonable at the time the transaction is entered into or, if an interest rate is not so specified, a commercially reasonable rate that takes into account the facts and circumstances at the time the transaction is entered into.
	(29) “Purchase” means taking by sale, lease, discount, negotiation, mortgage, pledge, lien, security interest, issue or reissue, gift, or any other voluntary transaction creating an interest in property.
	(30) “Purchaser” means a person that takes by purchase.
	(31) “Record” means information that is inscribed on a tangible medium or that is stored in an electronic or other medium and is retrievable in perceivable form.
	(32) “Remedy” means any remedial right to which an aggrieved party is entitled with or without resort to a tribunal.
	(33) “Representative” means a person empowered to act for another, including an agent, an officer of a corporation or association, and a trustee, executor, or administrator of an estate.
	(34) “Right” includes remedy.
	(35) “Security interest” means an interest in personal property or fixtures which secures payment or performance of an obligation. “Security interest” includes any interest of a consignor and a buyer of accounts, chattel paper, a payment intangible, or a promissory note in a transaction that is subject to Article 9. “Security interest” does not include the special property interest of a buyer of goods on identification of those goods to a contract for sale under Section 2-401, but a buyer may also acquire a “security interest” by complying with Article 9.
Except as otherwise provided in Section 2-505, the right of a seller or lessor of goods under Article 2 or 2A to retain or acquire possession of the goods is not a “security interest”, but a seller or lessor may also acquire a “security interest” by complying with Article 9. The retention or reservation of title by a seller of goods notwithstanding shipment or delivery to the buyer under Section 2-401 is limited in effect to a reservation of a “security interest.” Whether a transaction in the form of a lease creates a “security interest” is determined pursuant to Section 1-203.
	(36) “Send” in connection with a writing, record, or notice means:
(A) to deposit in the mail or deliver for transmission by any other usual means of communication with postage or cost of transmission provided for and properly addressed and, in the case of an instrument, to an address specified thereon or otherwise agreed, or if there be none to any address reasonable under the circumstances; or
(B) in any other way to cause to be received any record or notice within the time it would have arrived if properly sent.
	(37) “Signed” includes using any symbol executed or adopted with present intention to adopt or accept a writing.
	(38) “State” means a State of the United States, the District of Columbia, Puerto Rico, the United States Virgin Islands, or any territory or insular possession subject to the jurisdiction of the United States.
	(39) “Surety” includes a guarantor or other secondary obligor.
	(40) “Term” means a portion of an agreement that relates to a particular matter.
	(41) “Unauthorized signature” means a signature made without actual, implied, or apparent authority. The term includes a forgery.
	(42) “Warehouse receipt” means a document of title issued by a person engaged in the business of storing goods for hire.
	(43) “Writing” includes printing, typewriting, or any other intentional reduction to tangible form. “Written” has a corresponding meaning.

(a) Якщо за змістом не вимагається іншого, слова або словосполучення, визначені в цьому параграфі або в термінологічних визначеннях, що додатково наведені в інших статтях [Єдиного комерційного кодексу] та стосуються певних його статей або частин, мають наступне значення.
(b) Із урахуванням визначень, що наведені в інших статтях [Єдиного комерційного кодексу] та стосуються певних його статей або частин:
	(1) "Позов", в значенні судового провадження, включає зменшення вимог, зустрічний позов, залік вимог, позов за правом справедливості та будь-яке інше провадження, у якому права є визначеними.
	(2) "Постраждала сторона" - сторона, яка має право на вжиття засобу правового захисту.
	(3) "Угода", для відокремлення від "контракту", означає фактичну домовленість сторін, висловлену ними або яка походить з інших обставин, в тому рахунку з характеру виконання, наявного характеру ділових відносин або торгового звичаю, як передбачено в параграфі 1-303.
	(4) "Банк" - особа, яка займається банківською діяльністю, й включає ощадний банк, ощадну і кредитну асоціацію, кредитну спілку й трастову компанію.
	(5) "Пред'явник" - особа, під контролем якої перебуває оборотний електронний документ, яким передбачено правовий титул, або особа, у володінні якої перебуває оборотний інструмент, оборотний документ стосовно правового титулу на актив на матеріальному носії, чи сертифіковане забезпечення, які можуть бути викуплені у пред'явника або передані за бланковим індосаментом.
	(6) "Коносамент" - документ щодо правового титулу, що підтверджує отримання товарів для відправлення, виданий особою, яка прямо чи опосередковано здійснює діяльність щодо перевезення чи пересилання товарів. Цей термін не охоплює складські свідоцтва.
	(7) "Філія" включає зареєстровану окремо іноземну філію банку.
	(8) "Тягар встановлення" факту - тягар переконання особи, яка приймає відповідне рішення, що існування факту є більш імовірним, ніж його не існування.
	(9) "Покупець в межах звичної практики ділових операцій" - особа, яка добросовісно купує товари у іншої особи, що не здійснює діяльність ломбарду, в звичайно прийнятому для цього у відповідній комерційній сфері порядку, й якій не відомо, що продаж порушує права третьої особи стосовно цих товарів. Особа купує товар в межах звичної практики, якщо такий продаж відповідає звичайній або традиційній практиці, що прийнята в сфері діяльності продавця, або звичайній чи традиційній практиці самого продавця. 
Особою, яка здійснює діяльність із продажу нафти, газу чи інших корисних копалин, є особа, яка здійснює їх продаж зі свердловини чи шахти. Купівля покупцем в межах звичної практики ділових операцій може здійснюватися за готівку, шляхом обміну на іншу власність, у забезпечений чи незабезпечений кредит, та, крім того, товари чи документи щодо прав можуть набуватися за раніше існуючим контрактом купівлі-продажу.
Покупцем в межах звичної практики ділових операцій може бути лише покупець, який набуває товари у володіння, або має право на отримання товарів від продавця відповідно до Статті 2. Термін "Покупець в межах звичної практики ділових операцій" не включає особу, яка набуває невраховані товари, товари, що надані в якості забезпечення, або як повне чи часткове погашення грошового боргу.
	(10) "Явне", по відношенню до положення, означає викладене письмово, відображене чи представлене таким чином, що будь-яка розумна людина, якої таке положення стосується, мала його помітити. Чи є положення "явним" вирішує суд. Явні положення включають наступне:
(A) заголовок великими літерами, кеглем, що дорівнює або є більшим, ніж супутній текст, або є меншим чи рівним із супутнім текстом, але викладений у спосіб, що з ним контрастує, іншим кеглем або кольором; та
(B) текст у самому записі або зображенні, викладений більшим кеглем, ніж супутній текст, або текст того ж самого розміру, що й супутній, але викладений у спосіб, що із ним контрастує, іншим кеглем або кольором, або виокремлений із супутнього тексту того ж розміру символами чи позначками, які привертають до нього увагу.
	(11) "Споживач" - фізична особа, яка укладає угоду в першу чергу для особистих, сімейних або побутових цілей.
	(12) "Контракт", для відокремлення від "угоди", означає цілковите юридичне зобов'язання, яке є наслідком угоди сторін, відповідно до [Єдиного комерційного кодексу], із доповненнями, внесеними будь-якими іншими застосовними законами.
	(13) Під "Кредитором" маються на увазі звичайний кредитор, кредитор із забезпеченням, кредитор із утриманням, представник кредиторів, в тому рахунку агент, який діє в інтересах кредиторів, керуючий у банкрутстві, набувач за правом справедливості, а також виконавець чи розпорядник майна неплатоспроможного боржника або майна цедента.
	(14) "Відповідач" включає особу, яка є відповідачем стосовно зустрічного позову, перехресного позову або позову третьої сторони.
	(15) "Поставка", у відношенні електронного документу щодо правового титулу, означає добровільне передання контролю, а у відношенні до інструменту, документу на матеріальному носії щодо правового титулу, означає добровільне передання володіння.
	(16) "Документ щодо правового титулу" - запис, 
(i) який в межах звичайної комерційної діяльності або фінансування вважається достатнім свідченням того, що особа, яка володіє або контролює такий запис, має право набувати, контролювати, утримувати та розпоряджатися записом, а також тими товарами, які цим записом покриті, та 
(ii) який виданий залежним зберігачем чи йому адресований, та передбачає покриття товарів, що перебувають у володінні залежного зберігача, й є або індивідуально ідентифікованими, або є однорідними і можуть бути виокремлені за визначеним об'ємом. 
Цей термін включає коносамент, транспортний документ, доковий варрант, докову розписку, складське свідоцтво та розпорядження щодо доставлення товарів. Електронний документ щодо правового титулу - документ, свідчення за яким здійснюється за допомогою інформації, яка зберігається на електронному носії. Документ щодо правового титулу на матеріальному носії - документ щодо правового титулу, свідчення за яким здійснюється за допомогою інформації, яка написана на матеріальному носії.
	(17) "Порушення" включає невиконання зобов'язання, його порушення або протиправну дію чи бездіяльність.
	(18) "Однорідні товари" це:
(A) товари, будь-яка одиниця яких, за природою або торговим звичаєм, є еквівалентом будь-якої іншої одиниці з їх числа; або
(B) товари, які розглядаються як еквівалентні за угодою.
	(19) "Справжній" - непідроблений або несфальшований.
	(20) "Добросовісність", за винятками, передбаченими Статтею 5, означає дійсну чесність та дотримання розумних комерційних стандартів чесного ведення справ.
	(21) "Тримач" означає:
(A) особу, яка володіє оборотним інструментом, що підлягає оплаті або пред'явникові, або ідентифікованій особі, яка ним володіє;
(B) особу, яка володіє оборотним документом стосовно правового титулу на матеріальний актив, якщо товари повинні бути передані або пред'явнику, або відповідно до ордеру особи, яка володіє документом; або
(C) особу, під контролем якої перебуває оборотний електронний документ щодо правового титулу.
	(22) "Процедура банкрутства" включає розподіл майна на користь кредиторів або інші дії, метою яких є ліквідація або відновлення платоспроможності особи.
	(23) "Банкрутом" є особа, яка:
(A) загалом припинила сплату заборгованих сум в межах звичної практики ділових операцій, окрім як у випадку добросовісного спору;
(B) є неспроможною сплатити заборговані суми у належні для сплати строки; або
(C) є банкрутом в розумінні федерального законодавства стосовно банкрутства.
	(24) "Грошові кошти" - засіб обміну, який в поточний момент є санкціонованим або прийнятим національним чи іноземним урядом. Цей термін включає грошові розрахункові засоби, встановлені міжурядовою організацією або за договором між двома чи більше країнами.
	(25) "Організація" означає не фізичну особу.
	(26) "Сторона", на відміну від "третьої сторони", означає особу, яка бере участь у транзакції або укладає угоду у відповідності до [Єдиного комерційного кодексу].
	(27) "Особа" - фізична особа, корпорація, промисловий траст, майновий комплекс, траст, товариство, компанія з обмеженою відповідальністю, асоціація, спільне підприємство, уряд, урядовий підрозділ, агенція чи орган, публічна корпорація, та будь-яка інша юридична особа або комерційна структура.
	(28) "Поточна вартість" - визначена на поточну дату сума одного чи більше платежів, які підлягають сплаті у майбутньому, дисконтованих за станом на таку поточну дату із застосуванням або процентної ставки, визначеної сторонами, якщо ця ставка не є явно необґрунтованою на момент укладання угоди щодо транзакції, або, якщо процентна ставка не визначена, - комерційно обґрунтованої ставки, яка враховує фактичні обставини, за яких відбулось укладання угоди щодо транзакції.
	(29) "Придбання" - набуття в результаті продажу, оренди, застосування дисконту, відступлення, закладної, застави, утримання, забезпечувального інтересу, випуску чи повторного випуску, подарунку або будь-якої іншої добровільної транзакції, яка створює право по відношенню до майна.
	(30) "Набувач" - особа, яка набуває внаслідок Придбання.
	(31) "Запис" - інформація, яка написана на матеріальному носії, або яка зберігається на електронному чи іншому носії і може бути відтворена в формі, доступній для сприйнняття.
	(32) "Засіб правового захисту" - право на захист, яке має потерпіла сторона, зі чи без звертання до трибуналу.
	(33) "Представник" - особа, уповноважена діяти від імені іншої особи, включаючи агента, посадову особу корпорації чи асоціації, а також опікуна, виконавця або розпорядника майна.
	(34) "Право" включає в себе засіб правового захисту.
	(35) "Забезпечувальний інтерес" - право відносно рухомого майна або устаткування, яким забезпечується оплата чи виконання зобов'язання. Забезпечувальними можуть бути, серед іншого, будь-які права комітента й покупця рахунків, майнового папіру, нематеріальної винагороди чи боргової розписки в межах транзакції, що врегульована Статтею 9. "Забезпечувальним" не може бути спеціальне право покупця товару щодо ідентифікації товару за контрактом купівлі-продажу, згідно параграфу 2-401, однак покупець вправі набувати "забезпечувальний інтерес" на загальних умовах у відповідності із Статтею 9. 
За винятками, передбаченими параграфом 2-505, право продавця чи наймодавця щодо притримання чи вилучення товару, згідно до статті 2 чи 2А, не є забезпечувальним, однак продавець чи наймодавець вправі набувати "забезпечувальний інтерес" на загальних умовах у відповідності із Статтею 9. Притримання чи збереження, згідно параграфу 2-401, продавцем за собою права на товар незалежно від його відвантаження чи поставки покупцю прирівнюється до утримання "забезпечувального інтересу". Чи створює  транзакція щодо найму "забезпечувальний інтерес", визначається відповідно до параграфу 1-203.
	(36) "Надісланням" письмового документу, запису або повідомлення є:
(A) здання для відравлення поштою чи доставлення для пересилання будь-якими іншими звичайними засобами зв'язку, із сплатою поштових витрат чи витрат на пересилання, та вказівкою належного адресу, яким, у випадку пересилання документу, є адрес, вказаний в самому документі чи узгоджений в інший спосіб, або, якщо такий адрес в документі не вказаний чи не узгоджений - обгрунтований у наявних обставинах адрес; або
(B) здійснення інших дій, за яких запис або повідомлення будуть отримані у час, коли вони мають прибути, якщо надіслання відбулось належним чином.
	(37) "Підпис" включає використання будь-якого символу, виконаного або вчиненого з явним наміром затвердити або погодити письмовий документ.
	(38) "Штат" означає Штат у складі Сполучених Штатів, округ Колумбія, Пуерто-Ріко, Віргінські острови Сполучених Штатів чи будь-яку територію або острівне володіння, які перебувають під юрисдикцію Сполучених Штатів.
	(39) "Поручитель" включає гаранта або іншого вторинного боржника.
	(40) "Положення" означає частину угоди, яка стосується певного питання.
	(41) "Неповноважне підписання" означає підписання, вчинене без фактичних, імпліцитних або явних повноважень. Термін включає також підроблення.
	(42) "Складське свідоцтво" - документ щодо правового титулу, виданий особою, яка здійснює діяльність зі зберігання товарів на замовлення.
	(43) "Письмовий" включає друкований, машинописний або спеціально викладений у матеріальній формі у будь-який інший спосіб. "Написаний" має відповідне значення.

(a) Subject to subsection (f), a person has “notice” of a fact if the person:
	(1) has actual knowledge of it;
	(2) has received a notice or notification of it; or
	(3) from all the facts and circumstances known to the person at the time in question, has reason to know that it exists.
(b) “Knowledge” means actual knowledge. “Knows” has a corresponding meaning.
(c) “Discover”, “learn”, or words of similar import refer to knowledge rather than to reason to know.
(d) A person “notifies” or “gives” a notice or notification to another person by taking such steps as may be reasonably required to inform the other person in ordinary course, whether or not the other person actually comes to know of it.
(e) Subject to subsection (f), a person “receives” a notice or notification when:
	(1) it comes to that person's attention; or
	(2) it is duly delivered in a form reasonable under the circumstances at the place of business through which the contract was made or at another location held out by that person as the place for receipt of such communications.
(f) Notice, knowledge, or a notice or notification received by an organization is effective for a particular transaction from the time it is brought to the attention of the individual conducting that transaction and, in any event, from the time it would have been brought to the individual's attention if the organization had exercised due diligence. 
An organization exercises due diligence if it maintains reasonable routines for communicating significant information to the person conducting the transaction and there is reasonable compliance with the routines. Due diligence does not require an individual acting for the organization to communicate information unless the communication is part of the individual's regular duties or the individual has reason to know of the transaction and that the transaction would be materially affected by the information.

(a) З урахуванням підпункту (f), особа є "повідомленою" про факт, якщо особа:
	(1) ознайомлена із ним безпосередньо;
	(2) отримала заяву чи оголошення про нього; або
	(3) має підстави знати про існування факту, виходячи з усіх фактів та обставин, вже відомих особі.
(b) "Ознайомлення" означає безпосереднє знання. "Знає" має відповідне значення.
(c) "Дізнатися", "довідатися" або подібні за значенням слова відносяться до "бути ознайомленим", а не до "мати підстави знати".
(d) Особа "повідомляє" або "надає" заяву чи оголошення іншій особі, коли вживає таких заходів, які є обґрунтовано необхідними для інформування іншої особи в межах звичної практики, незалежно від того, чи інша особа дійсно дізнається про це.
(e) З урахуванням підпункту (f), особа є такою, що "отримала" заяву чи оголошення, коли така заява чи оголошення:
	(1) сягає уваги цієї особи; або
	(2) належним чином доставлені у формі, обгрунтованій за наявних обставин, за місцем здійснення діяльності, з якого було укладено контракт, або в інше місце, вказане цією особою як місце для отримання таких комунікацій.
(f) Повідомлення, ознайомлення або заява чи оповіщення, отримані організацією, є дійсними для визначеної транзакції з моменту, коли вони доведені до уваги особи, яка здійснює цю транзакцію, та в будь-якому разі з моменту, коли вони були б доведені до уваги такої особи, якби організація діяла із належною турботливістю.
Організація діє із належною турботливістю, якщо вона забезпечує розумну практику передання важливої інформації до особи, яка здійснює транзакцію, й така практика обгрунтовано дотримується. Належна турботливість не вимагає, щоб особа, яка діє в інтересах організації, передавала інформацію, за винятком, якщо комунікація є частиною звичайних обов'язків цієї особи, або особа має підстави знати про транзакцію й про те, що інформація суттєво вплине на транзакцію.

(a) Whether a transaction in the form of a lease creates a lease or security interest is determined by the facts of each case.
(b) A transaction in the form of a lease creates a security interest if the consideration that the lessee is to pay the lessor for the right to possession and use of the goods is an obligation for the term of the lease and is not subject to termination by the lessee, and:
	(1) the original term of the lease is equal to or greater than the remaining economic life of the goods;
	(2) the lessee is bound to renew the lease for the remaining economic life of the goods or is bound to become the owner of the goods;
	(3) the lessee has an option to renew the lease for the remaining economic life of the goods for no additional consideration or for nominal additional consideration upon compliance with the lease agreement; or
	(4) the lessee has an option to become the owner of the goods for no additional consideration or for nominal additional consideration upon compliance with the lease agreement.
(c) A transaction in the form of a lease does not create a security interest merely because:
	(1) the present value of the consideration the lessee is obligated to pay the lessor for the right to possession and use of the goods is substantially equal to or is greater than the fair market value of the goods at the time the lease is entered into;
	(2) the lessee assumes risk of loss of the goods;
	(3) the lessee agrees to pay, with respect to the goods, taxes, insurance, filing, recording, or registration fees, or service or maintenance
costs;
	(4) the lessee has an option to renew the lease or to become the owner of the goods;
	(5) the lessee has an option to renew the lease for a fixed rent that is equal to or greater than the reasonably predictable fair market rent for the use of the goods for the term of the renewal at the time the option is to be performed; or
	(6) the lessee has an option to become the owner of the goods for a fixed price that is equal to or greater than the reasonably predictable fair market value of the goods at the time the option is to be performed.
(d) Additional consideration is nominal if it is less than the lessee's reasonably predictable cost of performing under the lease agreement if the option is not exercised.
Additional consideration is not nominal if:
	(1) when the option to renew the lease is granted to the lessee, the rent is stated to be the fair market rent for the use of the goods for the term of the renewal determined at the time the option is to be performed; or
	(2) when the option to become the owner of the goods is granted to the lessee, the price is stated to be the fair market value of the goods determined at the time the option is to be performed.
(e) The “remaining economic life of the goods” and “reasonably predictable” fair market rent, fair market value, or cost of performing under the lease agreement must be determined with reference to the facts and circumstances at the time the transaction is entered into.

(а) Транзакція в формі найму, в залежності від фактичних обставин в кожному випадку, може мати наслідком виникнення відносин саме найму, чи відносин щодо забезпечувального інтересу.
(b) Транзакція в формі найму створює забезпечувальний інтерес, якщо зустрічне задоволення за нею передбачає зобов'язання наймача щодо оплати наймодавцю за володіння та користування товаром протягом всього строку найму, й не передбачена можливість його однобічного розірвання наймачем, та при тому:
	(1) початковий строк найму дорівнює або перевищує залишок строку експлуатації товару;
	(2) наймач має зобов'язання подовжити строк найму на залишок строку експлуатації товару або зобов'язання набути товар у власність;
	(3) наймач має можливість подовжити строк найму на залишок строку експлуатації товару без додаткового зустрічного задоволення чи із номінальним зустрічним задоволенням, за умови дотримання контракту; або
	(4) наймач має можливість стати власником товару без додаткового зустрічного задоволення чи із номінальним зустрічним задоволенням, за умови дотримання контракту.
(c) Транзакція в формі найму не створює забезпечувального інтересу тільки лише тому, що:
	(1) поточна цінність зустрічного задоволення, яку наймач зобов'язаний сплатити наймодавцю за володіння та користування товаром, є співмірною або вищою за справедливу ринкову вартість товару на момент укладення договору найму;
	(2) наймач несе ризик втрати товару;
	(3) наймач приймає на себе сплату податків, витрат на страхування, реєстраційних зборів чи плати за подання, внесення записів про реєстрацію, або витрат на обслуговування чи підтримання стану, відносно товарів;
	(4) наймач має можливість подовжити найм або стати власником товарів;
	(5) наймач має можливість подовжити найм із сплатою фіксованої плати, яка дорівнює або перевищує обґрунтовано очікувану справедливу ринкову плату за користування товаром протягом строку подовження, визначену на момент, коли така можливість має бути реалізована; або
	(6) наймач має можливість стати власником товару із сплатою фіксованої суми, яка дорівнює або перевищує обґрунтовано очікувану справедливу ринкову вартість товару, визначену на момент, коли така можливість має бути реалізована.
(d) Додаткове зустрічне задоволення є номінальним, коли воно є меншим ніж обгрунтовано очікувані витрати наймача на виконання за контрактом найму, якщо подовження не здійснюється.
Додаткове зустрічне задоволення не є номінальним, якщо:
	(1) в разі надання наймачу можливості подовження найму плата визначається в розмірі справедливої ринкової плати за користування товаром протягом строку подовження, за станом на момент, коли така можливість має бути реалізована; або
	(2) в разі надання наймачу можливості стати власником товару із сплатою фіксованої суми, ця сума визначається в розмірі справедливої ринкової вартості товару, за станом на момент, коли така можливість має бути реалізована.
(e) "Залишок строку експлуатації товару", "обґрунтовано очікувана" справедлива ринкова плата, справедлива ринкова вартість або витрати на виконання за контрактом найму повинні визначатися з урахуванням фактичних обставин на момент укладення угоди.

Except as otherwise provided in Articles 3, 4, [and] 5, [and 6], a person gives value for rights if the person acquires them:
	(1) in return for a binding commitment to extend credit or for the extension of immediately available credit, whether or not drawn upon and whether or not a charge-back is provided for in the event of difficulties in collection;
	(2) as security for, or in total or partial satisfaction of, a preexisting claim;
	(3) by accepting delivery under a preexisting contract for purchase; or
	(4) in return for any consideration sufficient to support a simple contract.

Якщо інше не передбачено статтями 3, 4, [та] 5, [та 6], особа сплачує вартість за права, якщо набуває їх:
	(1) в обмін на зобов'язання надати кредит або на розширення вже доступного кредиту, незалежно від того, чи було це здійснено, й незалежно від того, чи передбачені додаткові розрахунки в разі виникнення складнощів у стягненні;
	(2) як забезпечення вже існуючої вимоги, або як повне чи часткове задоволення вже існуючої вимоги;
	(3) шляхом прийняття поставки за вже існуючим контрактом на придбання; або
	(4) в обмін на будь-яке зустрічне задоволення, достатнє для існування простого контракту.

(a) Whether a time for taking an action required by [the Uniform Commercial Code] is reasonable depends on the nature, purpose, and circumstances of the action.
(b) An action is taken seasonably if it is taken at or within the time agreed or, if no time is agreed, at or within a reasonable time.

(a) Чи є строк для вчинення дії, передбаченої [Єдиним комерційним кодексом] розумним, залежить від характеру, мети та обставин такої дії.
(b) Дія вчинена вчасно, якщо вчинена в домовлений строк чи в межах домовленого строку, або, якщо строк не домовлений, в розумний строк чи в межах розумного строку.

Whenever [the Uniform Commercial Code] creates a “presumption” with respect to a fact, or provides that a fact is “presumed,” the trier of fact must find the existence of the fact unless and until evidence is introduced that supports a finding of its nonexistence.

В разі, коли [Єдиний комерційний кодекс] створює "презумпцію" по відношенню до факту, або передбачає, що факт є "презюмованим", особа, яка розглядає питання, має вважати факт існуючим, якщо, і допоки, не представлені докази, що підтверджують його неіснування.

(a) Except as otherwise provided in this section, when a transaction bears a reasonable relation to this state and also to another state or nation the parties may agree that the law either of this state or of such other state or nation shall govern their rights and duties.
(b) In the absence of an agreement effective under subsection (a), and except as provided in subsection (c), [the Uniform Commercial Code] applies to transactions bearing an appropriate relation to this state.
(c) If one of the following provisions of [the Uniform Commercial Code] specifies the applicable law, that provision governs and a contrary agreement is effective only to the extent permitted by the law so specified:
	(1) Section 2-402;
	(2) Sections 2A-105 and 2A-106;
	(3) Section 4-102;
	(4) Section 4A-507;
	(5) Section 5-116;
	[(6) Section 6-103;]
	(7) Section 8-110;
	(8) Sections 9-301 through 9-307.

(a) За винятком передбачених цим параграфом випадків, якщо транзакція обгрунтовано має відношення до штату, й водночас до іншого штату або країни, сторони можуть домовитися про те, що їх права та зобов'язання регулюватимуться правом такого іншого штату чи країни.
(b) За відсутності домовленності згідно до підпункту (a), та за винятком випадків, передбачених підпунктом (c), [Єдиний комерційний кодекс] застосовується до транзакцій, що мають відношення до цього штату.
(c) Якщо одне з наступних положень [Єдиного комерційного кодексу] визначає право, яке застосовується, це положення має пріоритет, а домовленість про інше є чинною лише в межах, прямо дозволених правом:
	(1) Параграф 2-402;
	(2) Параграфи 2А-105 та 2А-106;
	(3) Параграф 4-102;
	(4) Параграф 4А-507;
	(5) Параграф 5-116;
	[(6) Параграф 6-103;]
	(7) Параграф 8-110;
	(8) Параграфи з 9-301 по 9-307.

(a) Except as otherwise provided in subsection (b) or elsewhere in [the Uniform Commercial Code], the effect of provisions of [the Uniform Commercial Code] may be varied by agreement.
(b) The obligations of good faith, diligence, reasonableness, and care prescribed by [the Uniform Commercial Code] may not be disclaimed by agreement. The parties, by agreement, may determine the standards by which the performance of those obligations is to be measured if those standards are not manifestly unreasonable. Whenever [the Uniform Commercial Code] requires an action to be taken within a reasonable time, a time that is not manifestly unreasonable may be fixed by agreement.
(c) The presence in certain provisions of [the Uniform Commercial Code] of the phrase “unless otherwise agreed”, or words of similar import, does not imply that the effect of other provisions may not be varied by agreement under this section.

(a) За винятком випадків, передбачених у підпункті (b) або в іншому місці [Єдиного комерційного кодексу], дія положень [Єдиного комерційного кодексу] може бути змінена за домовленістю.
(b) Не можуть за домовленістю бути скасовані зобов'язання добросовісності, турботливості, розумності та обачності, передбачені [Єдиним комерційним кодексом]. Сторони за домовленістю можуть визначати стандарти, за якими має оцінюватись виконання цих зобов'язань, за умов, що ці стандарти не є вочевидь необґрунтованими. Якщо [Єдиним комерційним кодексом] вимагається вчинення дії протягом розумного строку, домовленістю може бути встановлений конкретний строк, який не є вочевидь необґрунтованим.
(c) Наявність в окремих положеннях [Єдиного комерційного кодексу] сполучення "якщо не домовлено про інше", або  подібних, не означає, що дія інших положень не може бути змінена за домовленістю відповідно до цього параграфу.

(a) A “course of performance” is a sequence of conduct between the parties to a particular transaction that exists if:
	(1) the agreement of the parties with respect to the transaction involves repeated occasions for performance by a party; and
	(2) the other party, with knowledge of the nature of the performance and opportunity for objection to it, accepts the performance or acquiesces in it without objection.
(b) A “course of dealing” is a sequence of conduct concerning previous transactions between the parties to a particular transaction that is fairly
to be regarded as establishing a common basis of understanding for interpreting their expressions and other conduct.
(c) A “usage of trade” is any practice or method of dealing having such regularity of observance in a place, vocation, or trade as to justify an expectation that it will be observed with respect to the transaction in question. The existence and scope of such a usage must be proved as facts. If it is established that such a usage is embodied in a trade code or similar record, the interpretation of the record is a question of law.
(d) A course of performance or course of dealing between the parties orusage of trade in the vocation or trade in which they are engaged or of which they are or should be aware is relevant in ascertaining the meaning of the parties' agreement, may give particular meaning to specific terms of the agreement, and may supplement or qualify the terms of the agreement. A usage of trade applicable in the place in which part of the performance under the agreement is to occur may be so utilized as to that part of the performance.
(e) Except as otherwise provided in subsection (f), the express terms of an agreement and any applicable course of performance, course of dealing, or usage of trade must be construed whenever reasonable as consistent with each other. If such a construction is unreasonable:
	(1) express terms prevail over course of performance, course of dealing, and usage of trade;
	(2) course of performance prevails over course of dealing and usage of trade; and
	(3) course of dealing prevails over usage of trade.
(f) Subject to Section 2-209 and Section 2A-208, a course of performance is relevant to show a waiver or modification of any term inconsistent with the course of performance.
(g) Evidence of a relevant usage of trade offered by one party is not admissible unless that party has given the other party notice that the court finds sufficient to prevent unfair surprise to the other party.

(a) "Практика виконання" - послідовність дій сторін в межах певної транзакції, яка приймається, якщо:
	(1) угода сторін щодо транзакції передбачає багаторазові випадки здійснення стороною виконання; і
	(2) друга сторона, якій відомо про характер виконання, й яка має можливість заперечувати проти нього, приймає виконання або не заперечує проти нього.
(b) "Усталена практика" - послідовність дій, пов'язана із попередніми транзакціями між сторонами певної транзакції, яка обгрунтовано має вважатися як встановлене загальне підгрунтя для розуміння при тлумаченні їх висловлювань та іншої поведінки.
(c) "Торгівельний звичай" - практика або спосіб ведення справ, який має таке поширення в певному місці, професії чи сфері торгівлі, що буде виправданим очікувати його дотримання й до кожної наступної транзакції. Існування та обсяг поширення такого звичаю повинні бути доведені як такі, що мають реальний характер. Якщо вважається, що такий звичай походить з положень торгівельного кодексу або подібного припису, тлумачення такого припису є питанням права.
(d) Практика виконання, усталена практика у відносинах між сторонами або торгівельний звичай, що застосовується в професії чи сфері торгівлі, в якій сторони здійснюють діяльність, або, як відомо чи має бути відомим сторонам, є суттєвим для встановлення значення угоди сторін, можуть надавати особливе значення специфічним положенням угоди, а також доповнювати чи кваліфікувати положення угоди. Торгівельний звичай, що застосовується в місці, в якому належить здійснити частину виконання за угодою, може бути застосований відносно цієї частини виконання.
(e) За винятком випадків, передбачених підпунктом (f), виражені положення угоди та застосовна практика виконання, усталена практика чи торгівельний звичай повинні тлумачитися, якщо це обгрунтовано, сумісно одне із одним.
Якщо таке тлумачення є необґрунтованим:
	(1) виражені положення мають пріоритет над усталеною практикою, практикою виконання та торгівельним звичаєм;
	(2) практика виконання має пріоритет над усталеною практикою та торгівельним звичаєм; і
	(3) усталена практика має пріоритет над торгівельним звичаєм.
(f) Відповідно до параграфу 2-209 та параграфу 2A-208, практика виконання може мати значення аби довести необхідність скасування чи зміни положення, яке не відповідає практиці виконання.
(g) Свідчення відповідного торгівельного звичаю, запропоновані однією стороною, не є допустимими, якщо ця сторона не надала іншій стороні повідомлення, яке, на думку суду, вважатиметься достатнім аби обгрунтовано уникнути несподіваності для іншої сторони.

Every contract or duty within [the Uniform Commercial Code] imposes an obligation of good faith in its performance and enforcement.

Кожен контракт чи обов'язок за [Єдиним комерційним кодексом] накладає зобов'язання діяти добросовісно у їх виконанні й застосуванні.

(a) The remedies provided by [the Uniform Commercial Code] must be liberally administered to the end that the aggrieved party may be put in as good a position as if the other party had fully performed but neither consequential or special damages nor penal damages may be had except as specifically provided in [the Uniform Commercial Code] or by other rule of law.
(b) Any right or obligation declared by [the Uniform Commercial Code] is enforceable by action unless the provision declaring it specifies a different and limited effect.

(a) Засоби правового захисту, передбачені [Єдиним комерційним кодексом], повинні застосовуватися розширювально для того, щоб за можливості поставити потерпілу сторону в положення, в якому б вона перебувала, якби інша сторона здійснила повне виконання, проте, непрямі чи особливі збитки, а також штрафні збитки стягненню не підлягають, за винятками, прямо визначеними [Єдиним комерційним кодексом] чи іншим правовим приписом.
(b) Будь-яке право чи зобов'язання, передбачене положенням [Єдиного комерційного кодексу], може бути забезпечено примусово, якщо цим положенням не визначена його особлива чи обмежена дія.

A claim or right arising out of an alleged breach may be discharged in whole or in part without consideration by agreement of the aggrieved party in an authenticated record.

Вимога чи право, які виникають із заявленого порушення, можуть бути погашені в цілому чи в частині, без надання зустрічного задоволення, за домовленістю із потерпілою стороною, що підтверджена належним записом.

A document in due form purporting to be a bill of lading, policy or certificate of insurance, official weigher's or inspector's certificate, consular invoice, or any other document authorized or required by the contract to be issued by a third party is prima facie evidence of its own authenticity and genuineness and of the facts stated in the document by the third party.

Документ, складений у належній формі в якості коносаменту, полісу чи сертифікату страхування, офіційного свідоцтва зважувача або інспектора, консульського рахунку-фактури чи інший документ, що, як передбачається або вимагається контрактом, має бути виданий третьою стороною, є prima facie доказом власної автентичності та достовірності, а також тих фактів, які в ньому заявлені третьою стороною.

(a) A party that with explicit reservation of rights performs or promises performance or assents to performance in a manner demanded or offered by the other party does not thereby prejudice the rights reserved. Such words as “without prejudice,” “under protest,” or the like are sufficient.
(b) Subsection (a) does not apply to an accord and satisfaction.

(a) Сторона, яка здійснює або обіцяє виконання, чи дає згоду на виконання у спосіб, що вимагає або пропонує інша сторона, із вираженим застереженням щодо прав, не створює із цим преюдицію відносно застережених прав. Слова "без преюдиції", "із можливістю оспорювання" чи подібні, є достатніми.
(b) Підпункт (a) не застосовується до угод про заміну виконання.

A term providing that one party or that party's successor in interest may accelerate payment or performance or require collateral or additional collateral “at will” or when the party “deems itself insecure,” or words of similar import, means that the party has power to do so only if that party in good faith believes that the prospect of payment or performance is impaired.
The burden of establishing lack of good faith is on the party against which the power has been exercised.

Положення, згідно з яким одна сторона чи правонаступник цієї сторони вправі вимагати оплату платежу чи виконання достроково, або вимагати надання забезпечення чи додаткового забезпечення, "за власним бажанням" чи якщо сторона "почуватиме себе незахищеною", чи складене з використанням інших слів подібного змісту, означає, що ця сторона має повноваження це зробити лише якщо добросовісно вважає, що перспектива отримання платежу або виконання є сумнівною. Тягар встановлення недобросовісності лежить на стороні, по відношенню до якої повноваження було застосоване.

An obligation may be issued as subordinated to performance of another obligation of the person obligated, or a creditor may subordinate its right to performance of an obligation by agreement with either the person obligated or another creditor of the person obligated. Subordination does not create a security interest as against either the common debtor or a subordinated creditor.

Зобов'язання може бути підпорядковане виконанню іншого зобов'язання зобов'язаної особи, або кредитор може підпорядкувати своє право на виконання зобов'язання за угодою із зобов'язаною особою чи іншим кредитором зобов'язаної особи. Підпорядкування не створює забезпечувальний інтерес як проти спільного боржника, так і проти підпорядкованого кредитора.